НАВУШНИКИ ORPHEUS ВІД SENNHEISER - БЕЗДОГАННА ДОВЕРШЕНІСТЬ
Іміджевий, ЧИ так званий halo-продукт - ексклюзивний, фантастично дорогий, випущений в обмеженій кількості шедевр технологій - може в результаті обернутися вельми неоднозначним сюрпризом для самого виробника. Volkswagen, наприклад, скільки критикували, стільки й хвалили за його супертоповий Bugatti Veyron, що коштує цілих 1.2 мільйона доларів, може розганятися до 400 км/год, та однак його все одно сприймають, хто - як витвір інженерного мистецтва, а хто - як чергову іграшку для шибайголов з числа знаменитого одного відсотка найбагатших. Годинникові марки теж постійно випускають рідкісні моделі з надзвичайно складними турбійонами та з шестизначними цифрами на цінниках. Потім Patrimony Traditionelle з колекції Excellence Platine марки Vacheron Constantin за 325000 доларів, одні вважатимуть безглуздою надмірністю, а інші - дивом інженерії.
Отже коли мені запропонували випробувати найкраще з найкращих творінь Sennheiser - нові Orpheus вартістю в $55000 (ними виявилася зовні досить скромного виду електростатичні навушники, що підключені були до підсилювача в корпусі з каррарського мармуру) - до справи я приступив максимально зосередженим і з повною готовністю пройматися Сутністю та вражатися можливостями. І ось ведучий натискає велику кнопку включення живлення. Вона плавно виїжджає з мармурової передньої панелі разом з трьома такого ж матово-сірого кольору кнопками, трохи меншими за розмірами. Після цього з верхньої частини пристрою піднімаються два ряди прозорих вакуумних трубок, усередині кожної з яких горить кварцова лампа, а тоді поруч відкривається напівпрозора скляна кришка, являючи мені всемогутні Orpheus.
Ця невеличка вистава викликала у мене посмішку. І тоді я їх надів, і мені ввімкнули "Hotel California" Eagles в високій якості. Я знав, що мені сподобається - зрештою це ж Sennheiser - але я навіть припустити не міг, що сподобається аж настільки. Зазвучала музика, і мені здалося, що я раптом опинився прямо перед гітарою. Я чув, як затихає вібрація струн після кожного удару, розрізняв кожен рух пальців по ладах. Та враження від звуку виникали зовсім інші, нічого схожого ніколи раніше я не відчував. А потім звук став ще кращим. Почали вступати інші інструменти, і я дрейфував від одного до іншого по мірі того, як якийсь із них виділявся на загальному фоні або зливався з ним. При цьому у себе в голові я міг легко виділити гру будь-якого інструменту і як завгодно довго слідувати за ним, а міг тут же переключитися і слухати відразу весь їх оркестр.
Найчастіше аудіотехнології лише імітують живе звучання, розташовуючи слухача нибі то перед оркестром. В Orpheus же ви опиняєтеся у самому оркестрі.
Після Eagles ми перейшли на "Do not Know Why" Нори Джонс, і я полинув до маленького клубу, щоб насолодитися вишуканою чіткістю її голосу і настільки ж точним звучанням інструментів. І саме тоді я усвідомив, що Orpheus музику представляють майже як пророцтво, якому судилося бути почутим. Обидві композиції прозвучали з вражаючою якістю, абсолютно недосяжною для жодної з моїх домашніх аудіосистем. Тільки два треки, і я зрозумів все. Тому думка була лише одна - встигнути послухати більше дисків (і жанрів) за той час, який виділили для мене в Sennheiser.
Сцена з увімкненням Orpheus у всій своїй красі:
В електростатичних навушниках звук випромінюють плаваючі мембрани, а не магнітні котушки, тому така система є більш досконалою, правда, й більш складною, точніше надзвичайно складною. В Orpheus використовуються поліпшені надтонкі мембрани-діафрагми у поєднанні з унікальним високовольтним восьмиламповим підсилювачем, що генерує аудіосигнал в широкому діапазоні звукових частот і з мінімальними спотвореннями. Мармуровий корпус пристрою запобігає виникненню вібрації, яка може вносити шуми в аудіопотік. Другий підсилювач інтегрований у самі навушники і забезпечує достатню потужність звуку безпосередньо в динаміках (в звичайних навушниках потужність звуку часто втрачається в кабелях, на шляху між підсилювачем і динаміками). Покриті з двох боків платиною діафрагми (кожна товщиною всього 2.4 мікрометра - оптимальний розмір для контрольованої вібрації, як показали дослідження Sennheiser) та керамічні електроди з золотим напиленням рівномірно розподіляють електричний заряд, і таким чином вібрації мембран контролюються дуже точно, що в результаті дає звук найвищої якості і без помітних спотворень.
Простіше кажучи, звук виходить більш природним і точніше відповідає оригіналу. Ця технологія - етап на шляху до цілковитої досконалості. Orpheus створюють такі ж відчуття, що й інший платиново-золотий halo-продукт - Bugatti Veyron, коли я розганяв його до 320 кілометрів на годину на тесті. Така ж сама рідкісна насолода і враження, які сповна перекривають будь-які докори щодо їхньої нереальної ціни. Ні Veyron, ні Orpheus я дозволити собі не можу, та "катав" би в них з превеликою радістю і в будь-який час.
Ерік Адамс. Gear Patrol