Музика, що змінила світ. Вам потрібна ще одна революція?

Якось так сталося, що виступ, котрий згодом назвали найвидатнішою подією у музичному світі 1960-х років, наживо побачити пощастило дуже небагатьом глядачам. Хоч все й мало скластися зовсім інакше. Однак саме того дня хедлайнер Woodstock-1969 Джимі Хендрікс, котрий повинен був закривати фестиваль, з якоїсь причини затримався і на сцену вийшов лише о 8 ранку в понеділок, коли на полі перед ним залишалося всього декілька тисяч глядачів (з більш ніж півмільйону днем раніше), а прибиральники вже заходилися збирати сміття та наводити лад на спустілій території. Проте артиста це в жодній мірі не збентежило. Він просто вийшов й зробив те, що робив завжди: взяв свою гітару, звичним рухом підключив її до підсилювача та почав грати. Але те, що він заграв, стало справжньою революцією, яка всього за якісь три хвилини змінила все.
Справа була навіть не в тому, що Хендрікс опускав тремоло та вкрай брутально перекручував ноти. Й не в тому, що його гітара вила і верещала неймовірно. Ні! Просто саме у його виконанні цього дня музика прозвучала як справжній політичний маніфест, кожна нота якого була звинувачувальним актом, що ніс скорботу та протест, повним гніву гаслом проти війни у В'єтнамі, за свободу та спротив.
І ось 47 років потому, той самий виступ того самого понеділка серпня 1969-го, відроджується в лондонському V & A Museum за допомогою аудіосистеми AMBEO® 3D. Нова виставка відкрила свої двері 10 вересня, щоб ненадовго перенести в сьогодення бунтарів та героїв пізніх 1960-х. Вона отримала назву "You Say You Want a Revolution? Records and Rebels 1966-1970" ("Вам потрібна ще одна революція? Записи та бунтарі 1966-1970") й проходить під патронатом Джеффрі Марша та Вікторії Броукс, організаторів сенсанціонної "David Bowie is" - тієї самої, що проводилася у 2013 році й була присвячена не менш знаменитому музичному шибайголові - Девіду Боуї. Sennheiser стала офіційним партнером нової виставки та взяла на себе роботу по аудіозабезпеченню всього заходу, що наразі відбувається в найвідомішому в світі музеї музики, дизайну і образотворчого мистецтва із залученням найсучасніших технічних рішень компанії.

"ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ, КУДИ ПРЯМУЄ ЦЕЙ СВІТ, СЛІД ШУКАТИ У 1960-Х"
"Світоглядні ідеали, якими жив світ в 1960-х роках, знову відродилися в наш час: це - розкутість, толерантність, рівноправ'я та неприйняття расизму", - відзначає директор V & A Museum Мартін Рот. Він щиро сподівається, що саме ці ідеали будуть сприйняті кожним відвідувачем виставки, але також хоче, щоб вона стала певним застереженням для всіх музейних завсідників. - "Задумайтесь над тим, що ви робите для того, щоб ці ідеали стали ближче. Наша виставка дуже цікава, проте вона у той же час піднімає цілий ряд дуже непростих питань".
В одному з центральних залів музею встановлені величезні екрани, на які безперервно відображаються фрагменти того легендарного концерту Хендрікса. Спочатку - чорно-білі фото, на яких музикант постає з абсолютно непроникним обличчям, а потім ми бачимо його з широко розкритим у безмовному крику ротом. І зненацька цей його крик лунає разом зі звуками гітари, котра вторить гуркоту бомбових розривів та кулеметних черг В'єтнамської війни, та раптом заповнює все навколо. Цифрова система Sennheiser GuidePort знайомить відвідувачів виставки з епохальним саундтреком, і вісім динаміків Sennheiser унікальним чином переносять революційний звук з минулого до сьогоднішнього Лондона.
Просто мороз по шкірі! Й спричинений він не стільки історичною значущістю моменту, скільки безпосереднім ефектом від роботи алгоритму підвищуючого мікшування AMBEO® 3D. Пронизливе виття гітари Хендрікса звучить відразу с усіх сторін - зліва, справа, зверху й знизу, супроводжуване криками й оплесками людей із залу. Технологія тривимірного звучання не передбачає зони фокусування, тому слухачеві здається, що звук приходить звідусіль. І слухачеві повною мірою передається вся неповторна атмосфера того революційного Вудстока, котрий вже майже півстоліття продовжують називати кульмінацією руху хіпі та легендою в історії контркультури Америки.

"СИСТЕМА AMBEO® САМА ПО СОБІ СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК САМОСТІЙНИЙ ЕКСПОНАТ ВИСТАВКИ. ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ ВОНА - ДЖЕРЕЛО АБСОЛЮТНО НОВИХ, НЕПОВТОРНИХ ВРАЖЕНЬ".
"Надзвичайно важливо, щоб на цій виставці різні технології стали єдиним цілим", - вважає Мартін Рот. Директор V & A Museum впевнений, що немає нічого більш нуднішого, ніж красиво одягнені, але неживі ляльки, та надає перевагу тим виставкам, яскравості та життєвості котрим додають кіно, фотографії та музика. - "Система AMBEO® сама по собі сприймається як самостійний експонат виставки. Для відвідувачів вона - джерело абсолютно нових, неповторних вражень".
"На цій виставці нам потрібний був не просто звук фантастичного якості", - розповідає куратор заходу Джеффрі Марш. - "Ми дуже хотіли нагадати відвідувачам, як цю музику слухали колись". І компанія Sennheiser виявилася ідеальним партнером. "Для нас була честю можливість попрацювати спільно з звукоінженерами з Ганновера, які займалися налаштуванням цієї неймовірної аудіосистеми", - продовжує Марш. - "На слухачів вона справила надзвичайне враження. Від неї буквально волосся на голові дибки стає".
Тут же, в залі, відразу під динаміками на імпровізованій зеленій галявині зі штучної трави розкидані кілька крісел-мішків та встановлено скляну шафу, в якій виставлені залишки розбитої колись Джимі Хедріксом гітари, а також пара його цілих Fender-ів.
Загалом же, Вікторії Броукс і Джеффрі Маршу вдалося зібрати в V & A Museum понад 600 найрізноманітніших експонатів. У їх числі - костюм, в якому Джордж Харрісон знімався в "Оркестрі клубу самотніх сердець сержанта Пеппера", оригінал тексту пісні Джона Леннона "Imagine," написаний від руки на аркуші для нотаток нью-йоркського готелю "Хілтон", барабани The Who. Тут також можна побачити багато предметів одягу, обкладинки платівок, інструменти, малюнки та постери. Однак найбільш цінними її експонатами, які самі організатори називають "каркасом виставки", є більш ніж 200 унікальних вінілових платівок з особистої колекції легенди радіо Джона Піла.

ВИСТАВКА, ЯКА РОЗШИРЮЄ КОРДОНУ
"Ми відразу планували таку виставку, яка розширила б межі самої концепції виставкової справи", - пояснює Вікторія Броукс. За тематикою 1960-х й раніше проводилося багато виставок, проте всі вони організовувалися як заходи монотематичні, де увага відвідувачів фокусувалася в основному на моді, постерах або музиці. "Але ми побачили зв'язок між цими темами", - розповідає Броукс. - "Збираючи їх разом, ми отримуємо можливість по-новому продемонструвати абсолютно різні речі і водночас надаємо відвідувачам можливість порозмислити над тим, якого значення ці речі набули сьогодні".

"СЛУХАЮЧИ САУНДТРЕК, ВІДВІДУВАЧ БАЧИТЬ І ЧУЄ НЕЗМІРНО БІЛЬШЕ, НІЖ ЯКБИ ВІН ПРОСТО ОГЛЯДАВ ПРЕДМЕТИ, РОЗСТАВЛЕНІ ЗА СКЛЯНИМИ ВІТРИНАМИ".
І Вікторію Броукс, і Джеффрі Маршу цього разу не цікавила ностальгія. За їхнім задумом виставка, яку вони збирали, повинна була стати актуальною для сучасного відвідувача. На думку обох кураторів "You Say You Want a Revolution? Records and Rebels 1966-1970", в напередодні майбутніх президентських виборів у Сполучених Штатах, після референдуму за вихід Великобританії з Європейського союзу та з огляду на нинішню ситуацію в Європі саме Шістдесяті набувають особливого значення: "То був час, коли можна було мріяти й здійснювати свої мрії. Якщо зараз вас цікавить питання, як досягти в житті чогось дійсно важливого, просто озирніться й подивіться на людей, які жили в 1960-х ".
У роки, коли за певні злочини в Англії ще існувало покарання у вигляді смертної кари через повішення, коли аборти і гомосексуалізм перебували під забороною, музиці дісталася надзвичайно важлива роль. "Майже всі газети й телевізійні канали контролювалися урядом", - нагадує Джеффрі Марш. - "Тому молодь об'єднувала тільки музика. Вона стала зрозумілою всьому світу формою спілкування і фактично взяла на себе роль, яку сьогодні відіграють засоби масової інформації. Наприкінці шістдесятих завдяки музиці люди змогли відчути себе частиною великого світу". На думку Маршу, рух за захист навколишнього середовища теж зародився в ті роки, так само як і боротьба за права геїв і взагалі вся наша нинішня епоха комунікаційних технологій: "Нам це все здається абсолютно нормальним. Саме тому ми зосередили свою увагу на ключових фігурах, які всього лише за п'ять років, в період з 1966 по 1971, зуміли створити грандіозний буревій в мистецтві, музиці і навіть в політиці".
І ця виставка також стала революцією. Справжня революція звуку породила нові, унікальні способи його сприйняття. "Без цього саундтрека виставка так і залишилася б нічим", - вважає Джеффрі Марш, маючи на увазі, що музейна справа на сотні років спинилася у розвитку, і люди як і раніше просто переходили б із залу в зал, розглядаючи різні речі. - "Ще на етапі підготовки виставки Девіда Боуї ми усвідомили, що візити до музеїв можна зробити набагато захоплюючими для відвідувачів, в тому числі й за допомогою навушників, в яких буде відтворюватися трек, що відповідає певній темі чи місцю. Компанія Sennheiser надала нам дуже перспективний та досконалий звук, а також новий спосіб його сприйняття, що, як виявилося, здатний повністю змінити увесь зміст виставки. Тепер і відвідувачі поводяться зовсім інакше. Вони вже не такі скуті, іноді хтось навіть танцює чи співає, проходячи по залах. Музика розслабляє. Отже будь-хто з наших відвідувачів бачить та чує незмірно більше, ніж якби він тільки оглядав предмети, розставлені за скляними вітринами".
Підготовкою цього неймовірно захоплюючого саундтреку, про який згадав Джеффрі Марш, займалася звукорежисер Каролін Даунінг. Вона переписала його з оригінального вінілового носія і обробила так, щоб його справжнє звучання залишилося незмінним. Тобто, щоб слухач зміг почути всі характерні звуки тертя голки програвача по полотну пластинки, і вони не потонули у кришталевій чіткості сучасного аудіо. "Молодь має зрозуміти дух саме тієї музики", - переконана Каролін. - "Ми хочемо, щоб відвідувачі дійсно відчули себе в шістдесятих".
Вікторія Броукс, за її словами, вірить, що, можливо, якісь нові емоції змусять їх замислитися: "Кожен з наших відвідувачів повинен вийти звідси, несучи з собою найголовніше питання: яка революція буде наступною?"
Нагадаємо, виставка "You Say You Want a Revolution? Records and Rebels 1966-1970" буде проходити в лондонському V & A Museum до 26 лютого 2017 року.