Отже, знайомтеся: Скотт Секко - автор, режисер та оператор знаменитого екшн-фільму Builder і ще безлічі популярних відеороликів, і спортсмен-екстремал, пристрасно захоплений маунтінбайкінгом. Скотт, як тобі вдається так вдало поєднувати відразу два заняття - зйомки екшн-відео та гірський велосипед?

Тут варто зробити невелике уточнення. Справа в тому, що коли я безпосередньо займаюся зйомками відеосюжетів про їзду на гірському велосипеді, то сам майже не катаюся. Мабуть, хтось із наших читачів зараз здивувався, проте це так. У дні зйомок доводиться тягати з собою і на собі стільки різного обладнання, що у мені набагато легше й швидше ходити від однієї локації до іншої пішки, склавши все необхідне в рюкзак і залишивши свій байк вдома. Саме тому ось уже декілька років поспіль у розпал велосезону (а це період приблизно з квітня по жовтень) я майже увесь час працюю з камерою і їжджу набагато менше, ніж того хотілося б. Втім, коли я вдома, і коли випадає вільна хвилина, то я з величезним задоволенням вибираюся трохи покататися. Гірський велосипед - це, по-перше, дуже гарне тренування, а по-друге, чудовий спосіб зняти стрес. Пара швидких заїздів місцевими трасами завжди приємно розбавляють буденну монотонність і добре впорядковують думки. Так що, кіно і гірський велосипед - це дві мої найулюбленіші справи, і я щиро радий, що моя професія дає змогу займатися ними обома одночасно.

А як ти взагалі потрапив у маунтінбайкінг?

Думаю, все почалося у той самий день, коли батько зняв бічні колеса з мого дитячого велика. Однак, вперше з гірським велосипедом у тому його вигляді, у якому я його знаю зараз, я познайомився років у 13, коли переглянув "Новий світовий непорядок 3: Вогонь швидких коліс" (New World Disorder III: Freewheel Burning). Мій кращий друг, він же - мій старший брат, якось поставив касету у відеоплеєр, і цей фільм буквально з перших кадрів просто підірвав мій мозок. Я навіть не відразу повірив у те, що хтось може витворяти таке на велосипеді! Відтоді я став геть одержимий гірським байком і з великим ентузіазмом заходився освоювати свої перші дійсно ризиковані трюки, зламавши собі по ходу справи декілька кісток.

"Builder" - це твій перший художній фільм, що знятий на знак поваги до тих, хто споруджує та прокладає нові траси, та взагалі до маунтінбайкерів. Що ж надихнуло тебе на створення цього фільму?

Ідея "Будівельника" (Builder) насправді належить моїм продюсерам Джуліану Коффі і Райану Берреклоту. Вони придумали концепцію, а я взявся за режисуру, зйомки і монтаж. Я, як і всі велосипедисти, люблю кататися і до того ж витрачаю дуже багато часу на постановку трюків для власних відео. Проте цього разу захотілося показати, скільки часу й сил витрачається на будівництво трас, що ними ганяють маунтінбайкери. Адже ці хлопці - справжні скульптори з лопатами, бензопилами та велосипедами. Вже потім я зрозумів, що цей наш проект можна буде вважати успішним лише тоді, коли він хоча б когось надихне не тільки поїздити на гірському байці, але й взяти у руки лопату та трохи попрацювати, щоб якось поліпшити трасу або побудувати щось своє.

Ти завжди дуже уважно вибираєш оптимальні ракурси для камер і скрупульозно розраховуєш перспективу під час зйомки. А як зі звуком, з ним ти працюєш з такою ж ретельністю?

Добре відомо, що для глядача будь-який фільм - це на 50% зображення і на 50% звук. Для передачі інформації вони прекрасно підходять і нарізно (адже є німе кіно і радіо, наприклад), втім кінематографічна досконалість досягається виключно поєднанням цих двох форм мистецтва. Звичайно ж, я завжди намагаюся записувати звук на місці, якщо є така можливість. Однак відеозйомка поза приміщеннями має цілу низку обмежень, і не всяке обладнання працює достатньо ефективно на вітрі, під дощем чи у випадку виникнення інших екстремальних погодних неприємностей. Проте, я поводжуся обережно рівно доти, доки моя обережність не заважає передавати реальність місця і дії у кадрі. Я впевнений, що наш глядач відразу ж помітить, коли щось знято не по-справжньому, тому максимальний реалізм у нашій справі надзвичайно, і я б навіть сказав, життєво важливий. Та все одно мене завжди дивує, скільки всього цікавого може додати до відео класний звук, і як професійна робота з аудіо допомагає вивести якість фільму на абсолютно новий рівень.

Ми знаємо, що ти вже встиг випробувати новий екшн-мікрофон MKE 2 elements для камер GroPro HERO4. Твої враження? Як часто ти знімаєш на GoPro з накамерними мікрофонами?

Працювати з MKE 2 - це взагалі казка! Як режисер і практикуючий кінооператор я дуже ціную просте й надійне обладнання, оскільки у ході екстремальних зйомок час - це наше все. MKE 2 налаштовується всього за три секунди. Ви просто підключаєте його і закриваєте кришку камери, а все інше відбувається автоматично. MKE 2 elements я тестував особисто, по-всякому встановлюючи камеру на гірський велосипед, і можу сказати, що якість звуку набагато краща, ніж коли знімати просто зі штатним мікрофоном GoPro. І, що не менш важливо, вирішуються питання з шумом вітру. Якщо ви пишете звук з екшн-камери (і GoPro не є винятком), то вітер - це найбільша ваша проблема. А MKE 2 комплектується фірмовою вітрозахисною насадкою, котра працює просто чудово. Вона гарантовано усуває зайві фонові шуми, зберігаючи при цьому потрібні звуки, скажімо, гудіння шин чи шипіння амортизаторів підвіски байка, тобто саме те, що має чути глядач.

У своїй роботі я тестую і потім використовую ті камери, котрі оптимально підходять для зйомки певних сюжетів. GoPro можуть знімати з таких ракурсів, для яких звичайні камери здебільшого просто не підходять. Наприклад, так зване відео від першої особи, коли глядач дивиться на стрімку трасу фактично очима самого байкера. За допомогою MKE2 я можу записати всі ті швидкоплинні звуки, завдяки яким глядач може повною мірою відчути, наскільки вразливим у такі моменти залишається сам спортсмен, і пережити якусь частину тих емоцій, що переживає він. Так власне й створюється ефект присутності. Мені, до речі, самому дуже подобається послухати, як зазвичай нечутну голосову реакцію хлопців під час стрімкого спуску, так і їх радісні вигуки на фінішній лінії.

Гірський велосипед: що у цьому спорті тобі найбільше запам'яталося?

Ну, особисто для мене найяскравішою подією, що пов'язана з маунтінбайкінгом, стала світова прем'єра "Будівельника", котра відбулася у 2015-му в місті Монтерей. Мені тоді було 23 роки, і я на рік взяв академвідпустку в університеті, щоб займатися лише фільмом. Спочатку остаточну його версію подивилися всього чотири людини. Я не знав, що вони мені скажуть. Дуже нервувався і був надзвичайно втомлений, здавалося б, нескінченним етапом монтажу, що його за будь-яких обставин потрібно було закінчити вчасно. Мої батьки і сестра вирішили полетіти зі мною на прем'єрний показ фільму, і мені було дуже приємно бачити їх серед глядачів у повністю заповненому залі кінотеатру. А вже коли на екрані пішли титри, і увесь зал почав аплодувати, тільки тоді я зрозумів, що всі безсонні ночі за монтажем і всі пережиті мною стреси були того варті. І то був, напевно, найщасливіший момент у моєму житті!