Мало хто з пересічних глядачів і слухачів знає, що одну з найважливіших і, безумовно, найбільш недооцінених справ у процесі створення будь-якого сучасного медіапродукту, зокрема фільмів та комп'ютерних ігор, вершать так звані фолі-артисти, вони ж - спеціалісти зі створення шумових ефектів або просто шумовики.

Як це не дивно, проте знаменита Американська академія кінематографічних мистецтв і наук досі так і не придумала спеціального "Оскара", яким би відзначалися видатні досягнення майстрів "шумової справи". Та все одно, важливість роботи фолі-артистів вкрай важко переоцінити, особливо, якщо згадати стару максиму, згідно з якою "70 відсотків всього, що ми бачимо в кіно - це звук".

У своєму недавньому інтерв'ю популярному профільному онлайн-виданню ScreenAfrica Піт О'Донохью, засновник студії Upstanding Production і професійний звукорежисер з великим досвідом роботи в області аудіотехнологій, повідав про деякі найцікавіші особливості ремесла фолі-артистів і про його значення для постпродакшина в цілому.

"Насправді, спочатку потрібно усвідомити, що звукові ефекти і фолі - це зовсім не одне й те ж, - починає свою розповідь Піт. - Фолі придумав колись Джек Фолі, ім'ям якого їх відтоді й стали називати. Фактично це процес запису певних специфічних звуків строго під певну візуальну картинку. А ось коли я збережу попередньо записані фолі у своїй аудіобібліотеці і потім візьму їх звідти для озвучування якогось іншого свого проекту, то це вже будуть не фолі. Це будуть звичайнісінькі звукові ефекти".

За словами звукорежисера, фолі-артистами колись почали називати спеціалістів, котрі вміли за допомогою найрізноманітнішого реквізиту створювати необхідні звуки. Записували ці звуки звукооператори вже за допомогою своїх мікрофонів та іншого обладнання, і потім фолі надходили звукорежисерам, які й займалися їх подальшою обробкою.

"Але згодом за справу взялися дуже грамотні хлопці, серед яких був і Бен Бьортт, родоначальник сучасного звукового дизайну і розробник звукових ефектів для таких мегакіношедеврів, як "Зоряні війни" і вся пригодницька серія про Індіану Джонса. Вони почали цілеспрямовано збирати каталоги звуків та звукових ефектів і застосовувати їх у роботі в у найрізноманітніших проектах, давши, по суті, початок таким звукорежисерським спеціальностями, як дизайнер звуку і звукорежисер перезапису. Щоправда, сьогодні все це, як правило, зводиться до однієї роботі, котру прийнято називати "дизайн і мікшування звуку", втім у великих проектах з солідними бюджетами та/або з дуже жорсткими вимогами щодо якості аудіоелементів дизайном та мікшуванням, як і раніше, займаються окремо різні фахівці".

Авжеж, тут доречним буде згадати одного з найвідоміших і найзатребуваніших фолі-артистів сьогодення, Марко Костанцо, котрий, описуючи якось свою роботу, сказав, що у такій справі потрібні "одночасно і вмілі руки, і дуже добра уява".

Згадуючи такого іменитого майстра і на підтвердження його дуже точного і, безумовно, справедливого висловлювання автори публікації приводять і слова його не менш авторитетних колег. Вони теж поділилися зі ScreenAfrica деяким досвідом і розповіли про вельми пізнавальні моменти з практики роботи з фолі, котрі якнайкраще ілюструють той маловідомий факт, що процеси створення, запису та синхронізації живого звуку можуть бути надзвичайно складними.

Так, за словами Майкла Блумберга, провідного фолі-артиста і спеціаліста зі звукових ефектів студії Sound and Motion, в активі котрого вже понад 160 фільмів, шість номінацій на премію "Еммі" та премія "Оскар", без розвиненої уяви його робота й насправді неможлива: "Творча уява є основою роботи з фолі. Адже я маю щонайменше сам чітко уявити, як має звучати те, чого ще не існує. Ну, а потім вже руками я делікатно й поступово втілюю у реальності ті звукові образи, що їх малює мені моя уява".

На питання ж, що у своїй роботі він вважає найважчим, Блумберг відповів так: "Найскладніше - це запис. Доводиться годинами працювати з апаратурою, щоб звук у запису якомога менше відрізнявся від живого. Я впевнений, що саме тому між фолі-артистом і його звукооператором з роками виникає щось схоже на симбіотичний зв'язок".

Більш того, на думку Майкла Блумберга, в деяких робочих ситуаціях навіть сучасні технології і професійне обладнання не допомагають не те що усунути, але навіть спростити цілий ряд проблем: "Щоб ідеально синхронізувати звук треба досконало володіти вмінням читати мову тіла людини, і не тільки читати, але іноді й передбачати. Наприклад, коли потрібно озвучувати кроки, а у кадрі - крупний план, де навіть ніг не видно, то залишається лише покластися на своє професійне чуття й спробувати правильно визначити, у який момент має звучати кожен крок, і як саме вони мають прозвучати ".

Пол Геддес, звукорежисер і директор компанії Madhaus Media зі свого боку зазначив, що "добре розвинене творче мислення потрібне навіть на етапі озвучування простих предметів і матеріалів, і все одно, окрім уяви Фолі-артисту знадобляться також його руки і вуха, щоб не лише правильно відтворити придуманий ним звук, але й з максимальною точністю його записати та синхронізувати".

В усьому, що стосується складнощів у роботі фолі-артиста Пол цілком солідарний з Майклом Блумбергом: "Інколи дуже непросто знайти чи придумати правильний реквізит, чи то пак матеріальну основу для створення потрібного звуку, але записати звук правильно і в достатній мірі точно - це завжди робота надзвичайно складна і клопітка".

Сам собою, без висококласного звукозаписувального обладнання сучасні фолі-артисти не працюють. Кожен з них має цілий арсенал спеціальних засобів, серед яких - багато дуже схожих рішень, втім апаратуру кожен звукорежисер підбирає відповідно до своїх власних уподобань, досвіду та можливостей.

"Наразі я працюю з програмою Pro Tools Ultimate і комплектом моніторів Adam AX3 Fogg 5.1. Але, так би мовити, для контрасту тримаю під рукою ще й KRK Rockit 5. Оскільки звик вважати, що коли щось нормально звучить з Rockit, то з усього іншого звучатиме принаймні не гірше. З мікрофонів в залежності від задач використовую або Neumann U87, або, коли треба писати закадровий вокал, то тоді - конденсаторний Sure. А спеціально для фолі і переозвучення діалогів найчастіше беру мікрофони Sennheiser 416, а для запису поза студією - або ті ж 416-і, або Zoom H6, або і ті, й інші одночасно. З найцікавішого у моїй персональній колекції фолі можу похвалитися звуками котячого туалету та різних касет. А оскільки фолі-студію я обладнав прямо у себе вдома, то реквізитом в ній як і раніше працює все, що я знайду на кухні".

"У мене зараз є мікрофон Neumann U87, декілька мікрофонів-гармат і Sennheiser MKH416, за допомогою яких я завжди можу якісно записати будь-які відокремлені звуки. Мікшерних пультів маю багато й різних, але мікшування саме фолі я найчастіше роблю на Avid ICO D'Command 24, - розповідає Пол Геддес. - Будь-яку синхронізацію звик виконувати старим способом, тобто за тим, як бачу, чую і відчуваю. У запасі завжди є декілька корисних програмних інструментів, що іноді у чомусь допомагають, але особисто я, як і раніше, впевнений, що для фолі-артисту ніщо не замінить його власні очі й вуха, і загалом як раз вони все й вирішують ".

Отже, як бачимо, робота фолі-артиста дійсно дуже тонка й копітка. І при цьому, звертає увагу Піт О'Донохью, найголовніший її парадокс полягає в тому, що "насправді високоякісну роботу зі звукового дизайну і мікшуваня ніхто ніколи не помічає. І не повинен помічати, принаймні, доки триває перегляд або прослуховування. Адже коли глядач встигає вловити хоча б одну окрему звукову конструкцію, значить, у його свідомості візуальна суцільна картинка була розірвана, тобто ілюзія зруйнована".

Колегу по ремеслу підтримує і Майкл Блумберг: "Фолі - це невід'ємна частина того, що я особисто звик називати "звуковою основою фільму", котра тісно поєднується зі звуковими ефектами, музикою та діалогами. І якщо з фолі щось не так - чи зроблені вони неправильно, чи були якісь проблеми з мікшуванням - то цього ніяк не приховати, воно буквально лізе на очі".

І на завершення інтерв'ю спеціально для всіх, хто цікавиться роботами фолі-артистів і намагається не пропустити цей аспект під час перегляді фільмів, передач або в комп'ютерних іграх, автори статті попросили Майкла Блемберга коротко розповісти про найцікавіші проекти, у яких йому довелося попрацювати, і на прикладі котрих простому глядачеві буде зрозуміліше, що таке є фолі сьогодні.

"Для початку я б виділив "300 спартанців" та "Хранителів", у яких початкві бойові сцени майже повністю складаються з фолі, ну окрім хіба що звуків ударів. Багато фолі - у фільмі "Людина-павук 3". У "Легенді про Зорро" всі фургони, коні та зброя - це теж суцільне фолі. Особисто мені цікаво було працювати з "Темної вежею". Для цього проекту, і зокрема для сцени з фінальною перестрілкою ми зробили багато дійсно висококласних речей. "Джуманджі" з професійної точки зору теж був цікавим проектом ... Та давайте на цьому якось зупинятися, адже так я перераховувати можу ще дужу довго", - посміхається Майкл.